Останні події в Ормузькій протоці та коливання цін на нафту знову змусили світ говорити про загрозу глобального голоду. Андрій Ярмак, економіст FAO, представив ґрунтовний аналіз патернів минулих енергетичних криз, як вони впливають на світові ціни на енергоносії та продовольство і що це означає для аграрного сектору України.
Ми відібрали для вас найцікавіше.
Через Ормузьку протоку проходить 20% світових поставок нафти і стільки ж зрідженого природного газу. Але є третя цифра, яку рідко згадують: 20–30% торгівлі добривами у світі теж залежить від цього маршруту. Саме зв’язка «нафта — газ — добрива — зерно» і є ключем до розуміння того, що відбувається зараз.
Три вершники цінового апокаліпсису
Згідно з історичним аналізом за останні 50 років, на ціни продуктів впливають три фактори і кожен діє по-своєму.
- Нафта: Має помірний ефект із лагом до 1 року.
- Добрива: Мають прямий ефект. Зростання ціни на добрива на 10% веде до подорожчення зерна на 7% вже за 3-4 місяці.
- Логістика: Фізичне блокування портів чи проток дає миттєвий шок.
Якщо всі три фактори збігаються одночасно (як у 2022 році), то отримаємо супер кризу з негайною реакцією ринків. Зараз маємо перші два: нафту і добрива.
Світовий індекс продовольчих цін FAO вже зріс у березні на 2,4%. Рослинні олії + 5,1%, цукор + плюс 7,2%. Цукор реагує найшвидше: бразильські виробники переключаються з цукру на біоетанол, коли дорожчає нафта, і одразу скорочують пропозицію на ринку.
Прогноз ФАО: добрива подорожчають на 15–20% у першій половині 2026 року. За 50-річною ретроспективою це означає зростання цін на зернові на 10–15%.
Азотні добрива вже зросли на 20% на Близькому Сході і на 28% у Єгипті. Важливий нюанс із нафтою: 2 квітня Світовий банк опублікував ціну 95,6 долара за барель — але це ф’ючерси на червень. Між реальною вартістю нафти і тим, що відчувають виробники добрив і палива, є лаг в 1–2 місяці. Тобто ми ще не відчули цього сплеску в повній мірі. Пік впливу на ціни продовольства очікується в липні–серпні 2026 року — під час збирання врожаю.
Історичні паралелі: де ми зараз?
Якщо порівнювати з кризами 1973, 2008 чи 2022 років, поточна ситуація є унікальною: ми бачимо одночасне зростання цін на нафту (прогноз Світового банку — $95,6 за барель) та добрива (+20–28% у деяких регіонах). Ярмак проаналізував усі великі кризи за 50 років.
| Криза | Зростання цін на зерно | Реакція | Тривалість | Що зламало тренд |
| Нафтовий шок 1973–74 | Кукурудза: 48→119 $/т (+148%) Пшениця: 60→154 $/т (+157%) | Кілька місяців | ~2 роки | Охолодження нафтових ринків, відновлення пропозиції |
| Іранська революція 1979–80 | Кукурудза: 91→122 $/т (+34%) Пшениця: 97→147 $/т (+52%) | ~1 рік Стрімке зростання на переломі першого року | ~2 роки | Макроекономічне охолодження, рецесія стримала попит |
| Суперцикл 2007–2008 | Кукурудза: 80→223 $/т (+179%) Пшениця: 125→293 $/т (+134%) Індекс FAO +92% у квітні 2008 | Лаг ~1 рік Нафта зросла 2006–07, зернові досягли піку в середині 2008 | 2+ роки | Глобальна рецесія 2008–09, обвал фінансових та енергетичних ринків |
| Цінова хвиля 2010–2011 | Індекс FAO +69% травень 2010 → травень 2011 | ~2 квартали | ~1,5 роки | Міцний долар, тиск на товарні ринки, кращі поставки |
| Вторгнення РФ в Україну 2022 | Кукурудза: 236→300 $/т (+27%) Пшениця: 280→430 $/т (+54%) | Миттєво | Поступова адаптація 2023 | Часткова адаптація логістики, політичні корекції, послаблення енергетичного шоку |
Фаза зростання цін, за патерном попередніх криз, триватиме 1–2 роки. Зупинити її може рецесія, зміцнення долара або відновлення пропозиції на ринку.
Парадокс України: хто виграє і що втрачає
Для самої України голод не прогнозується. Аграрний сектор у цілому виграє від зростання світових цін. Але висока залежність від імпортних енергоносіїв і воєнні ризики означають, що зиск від дорогих продуктів частково нівелюється зростанням витрат.
